Каллокаїн

Давно я не читав антиутопій, а про "Каллокаїн" чесно кажучи, навіть не чув. Випадково натрапив на розпродаж у Жупанського і от ця книга у мене. Сюжет простий і моторошний: головний герой, типовий гвинтик системи, хімік Лео Каль, винаходить «сироватку правди», яка дозволяє владі не просто шпигувати за людьми, а лізти їм прямо в мозок і виявляти «неблагонадійних» ще до того, як вони щось зроблять. Він щиро вірить у свою Велику Державу, пише доноси, намагається бути зразковим громадянином… Особисто мене антиутопії лякають набагато більше, ніж горори чи трилери. Бо вони – це вже не просто фантазії, це – частково наша реальність. Ми живемо в світі, де за нами стежать камери, де наші дані збирають і аналізують, де "неправильні" думки можуть зруйнувати твою кар'єру чи репутацію. І "Каллокаїн" – це як тривожний дзвінок, що нагадує: свобода – це не данність, її треба берегти. Ця книга – не для легкого читання. Вона змушує задуматися, вона викликає дискомфорт, вона лякає. Але саме тому її варто прочитати. Щоб не забувати, що свобода – це найцінніше, що в нас є. І що її треба захищати.