Розриті могили — Павло ШикінРекомендований вік16+

Розриті могили

Видавництво: Yakaboo Publishing
В наявності Повідомити про помилку
Кількість сторінок480
Рік видання2024
Оцінка читачів
★9.0/10 (1)
Знайти на Goodreads

Анотація "Розриті могили", Павло Шикін

Після захоплення Києва росією життя в Україні змінюється до невпізнаваності. Двадцятирічний Іван Гнідий переїжджає до окупованого міста, отримавши можливість навчатися й працювати завдяки співпраці з новою владою. Для нього це шанс нарешті влаштувати власне життя, не надто замислюючись над тим, що відбувається навколо. Та що довше Іван живе в новій реальності, то частіше помічає речі, які складно пояснити або просто ігнорувати.

Київ поступово перетворюється на місто страху, контролю й чужих правил, де люди звикають мовчати, зникають без сліду або вдають, що все нормально. Іван знайомиться з людьми, які по-різному переживають окупацію, але сам до останнього намагається триматися осторонь. Проте минуле, приховані таємниці та постійна загроза дедалі сильніше затягують його у події, коли неможливо залишатися нейтральним. Книга сподобається шанувальникам альтернативної історії, психологічної прози, антиутопій та гостросоціальних романів із тривожною атмосферою.

Схожі книги

Коментарі (1)

26 груд., 20:49
★ ★ ★ ★ ★ ★ ★ ★ ★ ★
Тригерне занурення в "якби"... 😱 Як би страшно це не звучало, але автор пропонує уявити: а що якби росії таки вдалося взяти Київ за три дні? Що було б із нашою країною вже за кілька років? ⭐️Про що ця подорож в альтернативну реальність? Сам Шикін попереджає: це не буде "приємна прогулянка". І таки правда. Текст важкий, тригерний, болючий. У Києві тепер є вулиця чичеріної, памʼятник воїнам у Сирії, ресторан "вкусно і точка", а деякі персонажі спілкуються російською… На ваших очах будуть знищувати історичну пам'ять і національне самоусвідомлення українців. Відверто неприємно це читати. І все ж - мені сподобалося. Так, інколи було бридко, але я проковтнув книгу на три дні раніше, ніж планував. Це вже про щось каже. ❗️Деталі та враження: Не те, що очікував, але затягнуло! 1️⃣ Правда, я трохи іншого очікував. Думав, це буде, масштабна історія з купою персонажів і локацій. А по факту, на доволі об'ємний текст, ми маємо 3-5 основних діючих осіб і кілька епізодичних. А події переважно крутяться навколо трьох локацій. Це не мінус, вийшло по-своєму цікаво. Просто спочатку був легкий дисонанс. 2️⃣ Головний герой – студент Іван Гнєдой. Класична "маленька люда", якій абсолютно пофігу, під яким прапором жити і якою мовою спілкуватися. Його все влаштовує. Він не помічає злочинів нової влади. В його голові "нє всьо так адназначна", "мабуть просто так треба". 3️⃣ Іван – неприємний персонаж. Не дарма його порівнюють зі Степаном Радченком з "Міста" (https://t.me/pixelibrary2025/1295). Він бісить, дратує і не викликає жодних позитивних емоцій. Справжній сучасний антигерой. 4️⃣ Оскільки історія дуже локальна, я інколи забував, що події відбуваються в сучасному Києві. Мені було складно повірити в настільки швидку деградацію країни та суспільства до такого собі "совка 2.0" за такий короткий проміжок часу. Але це вже субʼєктивне сприйняття. ✅ Висновок: Загалом, історія цікава і читається на одному диханні.
необов'язково
необов'язково