Розкол пашить, а світ усе глибше занурюється в холод і морок останньої Пори. Пошуки привели Ессун до химерної громи зі старими й новими друзями, проте не наблизили до мети - викраденої чоловіком дочки. А та тим часом віддаляється від матері усе більше, і версти попелястої пустки - не найнездоланніша перешкода, що їх розділяє. Перед Ессун постають два непроханих завдання, кожне з яких неможливіше за інше: прийняти грому як свій новий дім і відчинити Браму обелісків.
Тут вже почались проблеми. Так, головний конфлікт розкривається, але темп падає майже до нуля. Події відбуваються у двох локаціях, просування сюжету мінімальне, другорядні персонажі нецікаві. Я все частіше ловив себе на позіханні й відчутті, що читаю через силу.
Коментарі (1)