Смерть

Борис Антоненко-Давидович — письменник, перекладач і мовознавець. Засуджений спершу до страти, а потім — до довічного заслання.

Головний герой його повісті «Смерть» — колишній діяч Центральної Ради та Директорії Кость Горобенко, який принципово досі говорить українською. Ламаючи себе, він намагається перетворитися на справжнього комуніста, стати своїм. Для цього реквізує піаніно та книжки, пише доноси. Але у снах Кость досі бачить кохану, а реквізовані книжки зберігає в окремій кімнаті як згадку про колишнє життя. Він огидний сам собі за ті дії, які змушений учиняти. І навіть попри цей внутрішній конфлікт продовжує зображати комуніста. І щоб остаточно ним стати, має наважитися на найгірше — вбивство.

Про серію «Неканонічний канон»

Міркуючи про канон української літератури, в пам’яті спливають лише кілька прізвищ зі шкільної програми — Шевченко, Франко, Нечуй-Левицький. Хоча насправді цей перелік значно більший та різноманітніший.

Перед вами серія «Неканонічний канон», за допомогою якої ми хочемо поговорити про всіх тих, кого ми не знали, чиї тексти ми читали, не розуміючи контексту тогочасної реальності. Перед вами серія, покликана перевідкрити знайомих незнайомців. У ній ви знайдете цілий спектр українських авторів та їхніх творів — від Підмогильного і Багряного до Хвильового та Йогансена, від вишуканого інтелектуального роману до динамічного пригодницького, від новаторської урбаністичної прози до психологічних текстів.

Кожен текст супроводжується ключами для прочитання від українських літературознавців. Вони розкажуть, на що варто звернути увагу, і допоможуть подивитися на тексти українських класиків по-новому.