Рекомендований вік16+ Записки Кирпатого Мефістофеля
Зареєструйтесь або увійдіть, щоб додавати книги до списків
Зареєструйтесь або увійдіть, щоб вести читацький щоденник
Мова
Володимир Винниченко — бунтар української літератури початку ХХ століття. Він спровокував чимало інтелектуальних конфліктів, та водночас побудував неймовірну літературну й політичну кар’єру. Винниченко став популярним драматургом, автором романів, статей, мемуарів, а в 1917 році очолив Генеральний Секретаріат Центральної Ради.
«Записки Кирпатого Мефістофеля» — роман морального експерименту, у якому чи не вперше в українській літературі відверто аналізуються стосунки між чоловіком і жінкою. Герой, який хоче позбутися власної дитини, бо не бажає бути батьком. Жінка, яка відмовляється робити аборт. Небажана дитина, що зрештою стає психологічним прихистком для головного героя. Автор тестує своє кредо «роби, що хочеш, коли тебе не мучать докори сумління» та шукає межі особистої свободи у стосунках.
Про серію «Неканонічний канон»
Міркуючи про канон української літератури, в пам’яті спливають лише кілька прізвищ зі шкільної програми — Шевченко, Франко, Нечуй-Левицький. Хоча насправді цей перелік значно більший та різноманітніший.
Перед вами серія «Неканонічний канон», за допомогою якої ми хочемо поговорити про всіх тих, кого ми не знали, чиї тексти ми читали, не розуміючи контексту тогочасної реальності. Перед вами серія, покликана перевідкрити знайомих незнайомців. У ній ви знайдете цілий спектр українських авторів та їхніх творів — від Підмогильного і Багряного до Хвильового та Йогансена, від вишуканого інтелектуального роману до динамічного пригодницького, від новаторської урбаністичної прози до психологічних текстів.
Кожен текст супроводжується ключами для прочитання від українських літературознавців. Вони розкажуть, на що варто звернути увагу, і допоможуть подивитися на тексти українських класиків по-новому.
Мова
Серія
Читацькі клуби навколо книги
Ще жодного клубу навколо цієї книги. Створіть перший — і читайте її разом з іншими, лишаючи нотатки просто в тексті.
Неймовірний твір! Винниченко чудово прописує персонажів. Піднімається багато важливих тем. У вас буде вихор емоцій. Обовʼязково читайте одночасно з кимось, бо вам точно захочеться багато обговорювати
Читати на LibrariusЧому я не прочитала цього раніше? Дуже цікавий, жвавий та динамічний текст. Дуже мені схоже було на "Американську трагедію" Драйзера, але не таке трагічне. Одразу захотілось ще щось Винниченка почитати
Читати на YakabooКниговередун радить Той приклад української літератури коли не про страждання, не про історію, не про село, а про вічні екзистенційні проблеми. Цікавим кейсом було би дати прочитати книгу молоді і спитати в яких роках, на їх думку, роман був написаний. Бо попри те, що ми вгадуємо антураж минулого століття, дуже складно, як на мене, здогадатися що автор писав свої твори сто років тому. Роботи Винниченка були досить новаторськими. Книга дуже сучасна. Проблеми, які порушуються в творі та…
Читати на YakabooПерлина української класики Десятиліттями недолуге викладання в школах української літератури примушувало дітей вважати, що вся наша класика - це історії про журбу та недоленьку в сільських декораціях, у яких головними героями виступають кріпаки, що потерпають від жорстокості багатіїв. Тому навіть серед тих, хто дуже любить читати, саме до української класики після школи повертається не так і багато людей. Однак цей стереотип починає розвінчуватись, в тому числі й силами ютьюб блогерів. Саме…
Читати на YakabooДрама по-українськи В радянський час цей роман критикували за"оголений біологізм і копирсання в розтлінній психіці нікчем".За часів незалежності він став знаковим твором української класичної літератури. Перед нами початок ХХ століття.Раніше Яків Михайлюк з усією пристрастю молодої людини вболівав за ідеї,що дають рівні права простим людям,за справедливість і радикальні зміни в суспільстві.Зараз же він абсолютно безпринципний і жорстокий цинік,який працює адвокатом і отримав прізвисько…
Читати на Yakaboo«Щастя – момент. Далі вже буденщина, пошлість.» Якщо вже братися до формування своєрідного пантеону чи «топу» українських письменників, то постать Володимира Винниченка обминути аж ніяк не вдасться. Головним чином через те, що особистість це небуденна, я б сказала, навіть екзотична. Звичайно, все пізнається у порівнянні… Невеличка збірка текстів письменника від "Фоліо" може сформувати бодай поверхневе уявлення про стиль його письма. У своїх творах автор покладає на себе ризиковану місію:…
Читати на YakabooВоістину класика української літератури Почала читати цю книгу через назву. А почалось усе з того, що у тернопільському драмтеатрі цю виставу вирішили поставити на малій сцені. Чесно скажу, як саме виглядає той кирпатий Мефістофель, не побачила, бо на виставу не потрапила. Та, поки писала анонс, неабияк зацікавилась сюжетом. "Записки" маринувались у мене на рідері десь з рік. Аж ось, втомлений англословом мозок захотів відпочинку. І тут виявилось, що у Винниченка мова дуже специфічна. Я,…
Читати на YakabooКоментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!