Особливе м'ясо

Моторошна книга. Можна порівняти з Маша та 4 райх українського автора на цю ж тему, про канібалізм та суспільство. Якщо в маші є якийсь просвіт надії, то тут тотальна чорна розпука існування людства в таких умовах. Якщо в маші диктатура, то тут, вірус, який міг бути вигаданий маркетологами для зменшення популяції небажаних, бідних та зайвих. Тут є повний спектр кошмару неприхованих речей, які можуть існувати приховано і зараз. Не читайте цю книгу, щоб не відходити від неї ще тиждень.

«Особливе м’ясо» - книга, яку багато хто описує словами типу "гидка", "бридка", "мерзенна" , але при цьому оцінки досить непогані. Я не те щоб великий фанат антиутопій, але інколи читаю заради різноманіття. І знаєте що? Вкотре переконався: ніякі горори чи трилери мене так не лякають, як антиутопії. Якщо раптом хтось із вас, наважиться це почитати, то майте на увазі: це не криваві пригоди, тут не буде екшену та монстрів. Авторка підкидає нам їжу для роздумів (хех) про те, до якої межі може дійти людина, якщо їй дати волю. Думаю, що вже й так очевидно, що книга точно не для тих, у кого ніжна психіка. Там з усіма подробицями розписано, як на м'ясокомбінаті забивають "туші" та обробляють м'ясце. Тільки от замість свинок чи корівок – люди. Я навіть не здивуюсь, якщо хтось після прочитання стане веганом.. Інколи в соцмережах можна побачити думку, що ми вже частково живемо в антиутопії Оруелла "1984", хто читав, той розуміє про що мова. Але я щиро сподіваюся, що ми ніколи навіть близько не підійдемо до тої антиутопії, яку змалювала Аґустіна Бастерріка.