
Зареєструйтесь або увійдіть, щоб додавати книги до списків
Зареєструйтесь або увійдіть, щоб вести читацький щоденник
Багатьом із нас про В’єтнам майже нічого не відомо — хіба що ми знаємо кілька в’єтнамських ресторанів, де смачно готують, або ж бачили американські фільми про нескінченну криваву війну. Але ХТО вони — головні герої цього маловідомого конфлікту? Кім Тхюї — одна з цих «людей із човна», які втекли з пекла, щоб знайти порятунок в іншому білому краї. І невеличкими оповідями, історійками, афоризмами вона помалу малює образ квебекської пані з в’єтнамським акцентом, якій вдалося (чи, радше, яка мусила) пристосуватися до вторгнення комуністів, вижити у переповненому таборі для біженців, навчитися західному способу життя і, зрештою, звикнути до материнства. Через поетичність і гумор читати цю книжку — суцільне задоволення. Французькою RU означає «струмочок», у переносному значенні «витікання, потік, циркуляція» (сліз, крові, грошей) (LeRoberthistorique). В’єтнамською RU означає «колискова», «колисати». І це досконала назва для цього невеликого, однак сильного роману. НАГОРОДИ: 2010 — Гран-прі «GrandPublicSalondulivre» 2010 — нагорода Генерал-губернатора Канади 2010 — Гран-прі «RTL-Lire» Паризького книжкового ярмарку 2011 — Гран-прі конкурсу «littéraireArchambault» 2011 — відзнака за «мультикультурність» міжнародного літературного конкурсу «Mondello prize» 2012 — номінант на нагороду за перший роман «» 2012 — номінант літературної премії Ґіллера від «Scotiabank» 2012 — номінант літературної премії Генерал-губернатора Канади у номінації «переклад» 2013 — номінант конкурсу «ManAsianLiteraryPrize» 2014 — номінант Дублінської літературної премії (InternationalIMPAC Dublin Literary Award) 2015 — перемога в конкурсі телепрограми «Canadareads» "Проза Кім Тхюї тече, наче поезія, — несе і заколисує. Вона сильна і красномовна. Її перший роман дарує рідкісне відчуття блаженства" Le Figaro "Зворушливий автобіографічний роман... Поетична віньєтка Тхюї, обрамлюючи шлях із Південної Азії до Квебеку, надає звичайній іммігрантській подорожі самобутності" The New York Times "Не сентиментально... поетично і сильно" The Guardian
Ще жодного клубу навколо цієї книги. Створіть перший — і читайте її разом з іншими, лишаючи нотатки просто в тексті.
RU Багато з нас звикли трактувати події В'єтнамської війни через призму участі в ній Сполучених Штатів Америки, і зовсім забуваємо про її безпосередніх жертв - звичайних в'єтнамців. Мені було надзвичайно цікаво прочитати автобіографічні спогади авторки про ті події, як вона це розуміла і переживала... Через довгі тридцять років Кім Тхюї віднайшла в собі сили знову зазирнути в очі тому страхові, який змусив її родину тікати з своєї домівки. Цей страх - то ідеї комунізму, якими одурманилась…
Читати на YakabooЧужі і серед чужих, і серед своїх Передусім мене привабила яскрава і водночас гармонійна композиція на обкладинці книги, а що мене завжди цікавили східні культури, а до В'єтнаму я досі не дісталася, я швидко взялася до читання. Та попри те, що спокійний настрій на картинці повністю імпонує значенню назви роману, "струмочок/витікання", навіюючи думки про щось спокійне та приємне, але варто було розпочати читання - і я надовго не змогла відійти від потрясіння. Вкотре переконуюся, що художню…
Читати на YakabooВідгук Під час комуністичного вторгнення Кім з сім’єю кинувши майже все майно вимушені покинути країну, таємно, ризикуючи останньою цінністю – життям. Таких називали «люди човна». Вони пройшли поневіряння у таборі біженців і облаштували своє життя за тисячі кілометрів від батьківщини. Це жахливі обставини, біль, втрати... Авторці багато чого хотілось сказати чи пояснити, хотілось висловити свій біль та відчай. Але, чи з відсутності письменницького досвіду, чи то від природної азійської…
Читати на YakabooОтзыв Дебютний роман тепер уже канадки Кім Тхюї, а колись біженки з охопленого війною В’єтнаму. Про те, як усе може змінитися до невпізнання усього за короткий час. Як доводиться бігти, кидати домівку, рідні місця, полишати своє суспільне становище і пристосовуватися до нового. Просто щоб вижити. Рвана, як осколочна рана, оповідь. Болюча й пекуча до сліз. Спогади, які не можуть відійти у вічність, бо в ній застрягли. І таке ж гливке теперішнє, що сіпається у конвульсіях фантомного болю.…
Читати на YakabooКоментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!